Для тебе

Колись у світі, де почуття можна було побачити, росли особливі квіти.
Ромашки там з’являлися тоді, коли хтось думав про тебе з теплом.
А маргаритки розквітали в моменти тихої радості, яку не завжди можна пояснити словами.
Одного разу вітер зібрав їх разом.
Не випадково.
Він довго шукав потрібні — ті, що несуть у собі щось справжнє.
Він обережно сплів їх у букет і прошепотів:
«Це — для тебе».
У кожній квітці залишилося послання.
Не гучне, не складне.
Просто: ти важлива. ти відчуваєш глибше, ніж думаєш.
Тебе люблять — навіть у тиші.
Коли цей букет опинився поруч, простір ставав м’якшим, а всередині ніби щось заспокоїлося.
Бо інколи найважливіші слова приходять не як голос, а як відчуття.
І якщо прислухатися — можна зрозуміти: цей букет справді створений саме для тебе.