Рана, що кровоточить.
Рана, що загоїлася.
Рана, що формує характер.
Рана, що ділить життя на «до» і «після».
Це не меланхолія і не позиція жертви.
Це сміливість говорити про біль. Проживати його, не ховаючи в собі. Лікувати себе й надихати інших.
Адже ми живемо в часи, коли людство існує сотні тисяч років, але досі не вміє — і лише починає вчитися — розуміти свої почуття. Те, що є невід’ємною частиною людини.













Відгуки
Відгуків немає, поки що.